Мораторій на продаж земель сільгосппризначення, який не дає селянину бути повновладним господарем своєї землі, розпоряджатися на власний розсуд своїм добром з 1січня 1012 року буде відмінений. На це є політична воля Держави та фактично підготовлена нормативно-правова основа ринку земель. Отже не за горами той час, коли власник земельної ділянки набуде широких прав і визначатиме: здавати наділ в оренду, продавати, подарувати, передати у спадщину, надати в заставу банку для отримання кредиту, самостійно господарювати на ній тощо. Як реалізувати свої конституційні права щодо розпорядження своєю землею? Де у який спосіб та які потрібно оформити документи при укладанні договору? Ці та інші запитання цікавлять нині мільйони громадян і перш за все власника земельної ділянки.

Продаж землі – право, а не обов’язок її власника
Поспішати з продажем земельної ділянки не треба, тому що з розвитком земельних відносин її вартість, як і оренда, неодмінно зростатимуть. Однак, якщо виникла нагальна потреба, і власник вирішить продати свій наділ громадянину, юридичній особі фермеру, територіальній громаді, або державі, то він має укласти відповідний договір, у якому зафіксувати ціну. Для укладання такого договору необхідно звернутися до нотаріуса за місцем знаходження земельної ділянки або ж за місцем реєстрації однієї із сторін. Продаж наділу може здійснюватися з розстроченням платежу. У цьому випадку права нового власника будуть обмежені, а саме до повної виплати суми за договором він не може таку земельну ділянку продати, подарувати або іншим чином відчужити.

Подарувати землю? Будь ласка!
Власник земельної ділянки може подарувати її членам родини чи близьким родичам. Така угода є односторонньою і не потребує ні згоди особи, якій дарується земельна ділянка, ні її присутності, під час укладання договору дарування. Більше того, ця особа може і не знати про такий договір та про дарунок до того часу поки не постане необхідність у прийнятті дарунку та переоформлення права власності на себе.

Договір ренти, як варіант отримати прибуток землевласнику
Землевласник договором може передати свою земельну ділянку у власність громадянину або юридичній особі, а взамін отримує рентну плату. Така рентна плата може виплачуватися у грошовій формі або шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг, тобто сторони такого договору самі вирішують яким буде розмір плати, так і її форма. Таким чином, власник земельної ділянки гарантовано отримуватиме дохід та певні пільги від рентоплатника на весь період дії договору. Слід сказати, що такий договір може мати певний строк, або не обмежуватись у термінах.
Договором ренти може бути встановлено, що одержувач ренти передає земельну ділянку у власність платнику ренти за плату або безоплатно. Тобто крім рентної плати у договорі може передбачатися також сплата певної суми (як при купівлі-продажу) або ж не передбачатися такої сплати. За будь-якого варіанту обов’язково має виплачуватися рентна плата у тій формі, яка передбачена у договорі.
Такий договір є найбільш привабливим, з точки зору набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення в першу чергу для фермерів. Для селян – власників пайових земель такий договір також має сенс, оскільки вони гарантовано можуть отримувати рентну плату, як у натуральній формі (зерно, сіно тощо) так і у відробітковій. До прикладу, рентоплатник може взяти договором на себе обов’язок в рахунок рентної плати виорювати щорічно город, молотити зерно одержувача ренти та ін..

За договором – на довічне утримання
За доброї волі власника земельної ділянки та відповідно до договору він може передати другій стороні у власність земельну ділянку взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати цю особу утриманням та (або) доглядом довічно.
Тобто особа, яка за цим договором стала власником земельної ділянки, бере на себе обов’язок за свій рахунок утримувати та (або) доглядати до смерті колишнього власника землі.
Матеріальне забезпечення (гроші, продукти, ліки тощо), яке щомісячно має надаватися відчужувачу, має бути оцінено і зафіксовано документально у грошовому вимірі.
Якщо особа, яка взяла на себе обов’язок утримувати до смерті колишнього власника земельної ділянки не виконує умови договору, або виконує неналежним чином, такий договір на вимогу відчужувача рішенням суду розривається і земельна ділянка повертається у власність колишнього власника.
На період дії цього договору (до смерті відчужувача) земельна ділянка не може бути продана, подарована, іншим чином відчужена її новим власником.

Обмін земельними ділянками можливий і тепер
Передати у власність земельну ділянку іншій особі в обмін на тотожну, меншу, більшу, кращу, гіршу тощо можна і зараз, до скасування мораторію.
Право власності на обмінювані земельні ділянки переходить до сторін одночасно після передання таких ділянок обома сторонами. Фактично сторони відразу у нотаріуса підписуючи такий договір обмінюються державними актами, оскільки отримують на руки один примірник договору міни з долученим до нього державним актом іншої сторони з відміткою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку.
Якщо при обміні вартість однієї земельної ділянки буде більшою за вартість іншої земельної ділянки, договором може бути встановлена доплата.

Землю в оренду здають мільйони землевласників
Натепер договори оренди є найбільш поширеними. Землю в оренду здають мільйони землевласників За таким договором власник земельної ділянки передає її у користування іншій особі на певний термін і за плату, яка має бути не меншою за 3% від нормативної грошової оцінки такої ділянки. На жаль, основна маса договорів оренди укладається на незначний термін – від одного до п’яти років. Як відомо короткострокова оренда не приносить бажаних інвестицій у село, та призводить до деградації ґрунтів, оскільки орендар зацікавлений за короткий термін отримати максимальний прибуток. Крім того, реєстрація нового договору оренди земельної ділянки або його пролонгація лягає додатковим фінансовим тягарем на плечі орендарів.

Емфітевзис – як варіант для власника землі
На відміну від оренди, емфітевзис в нашій державі не набув широкого розповсюдження, однак, при потребі скористатися цим правом землевласник може. Емфітевзис — це строкове або безстрокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, що полягає в платному чи безоплатному володінні та користуванні чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів і доходів від неї
Право землевласника, який уклав договір емфітевзису, обмежено тільки тим, що він самостійно на період дії такого договору сам не може користуватися своєю земельною ділянкою. Однак продати ділянку або ж іншим шляхом її відчужити (подарувати, обміняти тощо) землевласник може без перешкод.
З іншої сторони емфітевтом може бути відчужено право користування. Тобто користувач (емфітевт) має право у будь-який незаборонений законом спосіб відчужити своє право користування або передати це право у заставу, якщо інше не встановлено законом, за умови дотримання переважного права землевласника на викуп такого права. Крім того, у разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі власник земельної ділянки має право на одержання відсотків від ціни продажу (вартості права), встановлених договором. Тобто, укладаючи договір користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), у ньому можна передбачити сплату певних відсотків від продажу користувачем (емфітевтом) свого права користування.