Україна закінчила 2011 рік без ринку землі і з туманними перспективами його впровадження в 2012 р. Земельна реформа продовжена ще на рік, протягом якого чиновники зможуть відточувати і удосконалювати її формат. Працювати державні мужі зможуть з комфортом – на реалізацію земельної реформи в бюджеті-2012 виділено 33,5 млрд. грн., що в 28 разів більше, ніж в 2011 р.
У новому році землю будуть ділити, ділити і ділити
Земельна реформа, яку чиновники присягалися закінчити до кінця 2011 р., не тільки не завершена, але її практичне впровадження відстрочено ще на рік. Мораторій на купівлю-продаж сільгоспземель, термін якого закінчується 1 січня 2012 р. з нового року, тим не менш, залишиться в дії – 20 грудня парламент продовжив мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 2013 р. Проте навіть в урізаному варіанті, позбувшись найбільш принциповою своїй частині, законопроект про ринок земель так і не був прийнятий.
Депутати неодноразово коригували свої прогнози щодо прийняття завершального для земельної реформи документа – на початку осені чиновники обіцяли, що законопроект «Про ринок земель» буде підписаний президентом вже до середини жовтня, потім терміни змістилися на листопад і завершилися обережним і дещо розпливчастим «до кінця року».
Уже очевидно – всі ці прогнози виявилися надмірно сміливими, і 2011 р. країна завершує без ринку землі. Не вклавшись в календарний рік, чиновники надалі вже вирішили і не поспішати – в розпорядку Верховної Ради на 10-13 січня 2012 законопроекту № 9001-Д «Про ринок земель» поки немає.
Нікуди поспішати
Україна отримала шанс наздогнати Мексику за тривалістю земельної реформи. Латиноамериканська країна, де земельна реформа розтягнулася на 23 роки, була єдиним у світі конкурентом Україні, яка впроваджує ринок землі двадцять перший рік. В кінці грудня натиском кнопки в сесійній залі 275 депутатів, проголосувавши за проект закону № 9586, додали до цього терміну ще рік. Рада внесла зміни до пунктів 14 і 15 розділу 10 Земельного кодексу, продовживши до 1 січня 2013 р. дію мораторію на купівлю-продаж або відчуження іншим способом земельних ділянок сільськогосподарського призначення та зміну їх цільового призначення.
Таким чином, чиновники зможуть продовжувати працювати над законопроектом про ринок земель ще рік.
Як відзначають експерти, провести законопроект через друге читання до кінця грудня було юридично неможливо – надто вже депутати затягнули з першим. Нагадаємо, що в першому читанні законопроект був прийнятий 9 грудня в вигляді, який викликав безліч нарікань і близько 4 тис. поправок до документа.
«Це було незаконно, оскільки, згідно із законодавством, на ознайомлення і роботу з документом відведено два тижні», – прокоментував глава Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса. Спікер Верховної Ради Володимир Литвин потім пояснив появу цієї дати «технічною помилкою», заявивши, що друге читання одіозний законопроект пройде вже в січні.
Також цього року будуть вноситися численні поправки до документу. Втративши мету «встигнути до 31 грудня 2011 р.», депутати можуть собі дозволити працювати над документом не поспішаючи. Ця робота буде щедро профінансована. На реалізацію земельної реформи в 2012 р. закладена безпрецедентна сума.
«Реалізація земельної реформи є пріоритетним завданням уряду і на її реалізацію в державному бюджеті на 2012 р. закладено 33,5 млрд. грн., що в 28 разів більше, ніж у 2011 р. З них дві третини, 23,7 млрд. грн., буде направлено на безкоштовне оформлення прав власності громадян на землю», – заявив міністр фінансів Федір Ярошенко.
Цей часовий люфт, який з’явився на доопрацювання законопроекту, – шанс для агрохолдингів скоригувати його на свою користь. У нинішньому своєму варіанті законопроект про ринок земель фактично блокує їхню роботу, даючи зелене світло на агроринку дрібним фермерам, чия поява сумнівна, і державі, чия активність на ринку землі, навпаки, більш ніж імовірна.
Холдингів женуть з поля
Експерти та учасники ринку вже неодноразово заявляли, що в нинішньому своєму вигляді земельна реформа спрямована на стримування розвитку агрохолдингів, декорпоратізацію села і стимулювання роботи невеликих фермерів. Глава аграрного комітету парламенту Григорій Калетник, презентуючи в сесійній залі законопроект про ринок земель до першого читання, зробив кілька гучних заяв з цього приводу. «Великі агроформування, особливо агрохолдинги, монопольно впливають на районні суди, інші правоохоронні органи, своїми високооплачуваними юридичними службами вони практично нівелюють можливість і перешкоджають у відстоюванні своїх прав (власникам паю) у разі несплати, або в частині орендної плати, або в частині заміни грошової оплати передбаченими в договорах оренди різними непередбачуваними матеріалами і послугами», – зазначив він.
Він заявив, що навіть явно шахрайські дії – пролонгація договорів оренди без відома власника паю – часто не знаходять осуду з боку суддів і навіть з боку місцевої влади. «Великі агрохолдинги, як правило, не роблять позитивного впливу на соціально-економічний розвиток сіл, і дедалі більше сіл зникає з карти України саме на територіях, де є зона діяльності таких величезних утворень», – нагнітав ситуацію депутат.
Щоб припинити це, влада передбачила в законопроекті ряд превентивних заходів. До них відносяться в першу чергу обмеження щодо власності і оренди землі в одних руках. Так, згідно із законопроектом, одна компанія не зможе орендувати більше 6 тис. га в одному районі або більше 5% в межах області. Цей ліміт вже викликав обурення представників агрохолдингів, більшість з яких в цей запропонований ліміт не вкладається.
Так, для забезпечення діяльності молочної ферми на 2 тис. голів потрібно вдвічі більше площі, а для забезпечення сировиною одного цукрового заводу необхідно мати близько 50 тис. га землі. Серед інших неприємних сюрпризів законопроекту – переважне право на викуп землі державою і широкі повноваження, які отримує у земельних питаннях місцева влада. Бізнесмени вже небезпідставно помітили, що це апріорі стимулює корупцію. Чиновники пояснюють ці заходи виключно побажаннями фермерів.
«Які бажання висловлюють фермери? 6 млн. 900 тис. громадян просять захистити їх від примусового продажу і примусової оренди їхніх земельних паїв. Громадяни в більшості своїй пропонують в умовах ринку землі надати можливість продати свій пай державі. І комітет підтримав сьогодні цю можливість, яка відповідає і вимогам Конституції, від імені органів державної влади цими функціями займатиметься Державний земельний банк, який і буде виступати суб’єктом ринку землі», – сказав Григорій Калетник.
Бізнесмени вважають, що держструктура зможе використовувати свої рекордні повноваження на користь окремих бізнесменів від влади або користуватися ними в корупційних цілях. Згладжувати ці протиріччя сторонам доведеться по ходу роботи над законопроектом. Адже у них є на це цілий рік.

(За матеріалами газети "Реклама на село")