5.11.2009 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю", відповідно до якого внесено зміни, зокрема, до Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України.
Розглянемо, яким чином ці зміни вплинули на порядок здійснення відчуження (дарування, продажу, міни, передачі у власність на умовах довічного утримання) житлових будинків, будівель, споруд. В новій редакції ст. 120 Земельного кодексу України зазначено: "У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або частину, на якій вони розміщені, без змін її цільового призначення", "істотною умовою договору, який передбачає перехід право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права на ці об’єкти", а у ст. 377 Цивільного кодексу України зазначено: "розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю, споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об’єкти (крім багатоквартирних будинків)".
Стаття 638 Цивільного кодексу України передбачає, що "…істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні…". Тобто, якщо мова договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду, про зазначення розміру та кадастрового номера земельної ділянки визначена законом як "істотна", то відсутність цієї умови означає порушення закону. А це означає, що з моменту набрання чинності вищезазначеного закону укласти договір, який передбачає перехід права власності на житловий будинок, будівлю, споруду, без зазначення розміру та кадастрового номера земельної ділянки, неможливо, бо це суперечить закону. Для тих власників житлових будинків, будівель, споруд, у яких земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, будівлі, споруди належить на праві власності та має розмір і кадастровий номер, при укладанні договору, який передбачає перехід права власності, не буде ніяких перешкод. А тим, у кого земельна ділянка не приватизована, або не оформлено право користування земельною ділянкою, не оформлювався відвод землі, не встановлювався розмір земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, будівлі, споруди, при необхідності укласти договір, який передбачає перехід права власності на ці об’єкти, потрібно або приватизувати земельну ділянку, або оформити належним чином відвод землі, з визначенням розміру та кадастрового номера.

О. Ельдарова,
державний нотаріус

(Газета "Трибуна хлібороба", 09.12.2010 р.)