Проблеми законного, ефективного та екологічно безпечного використання сільськогосподарських земель стоять сьогодні як ніколи гостро. Протягом останніх років питання збереження родючості сільськогосподарських земель було предметом розгляду усіх вищих органів державної влади: Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки та оборони України та відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади.
В червні 2009 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів", №1443–VI від 04.06.2009 року, який набрав чинності з 01.08.2010 року.
За останні тридцять років площа еродованих земель зросла майже в 1,5 рази. Родючість ґрунтів упала до критично низького рівня. Загалом же лише один із кожних 10 га сільськогосподарських угідь має нормальний екологічний стан.
Економічна криза значною мірою зруйнувала технологічний механізм використання земель, захисту від ерозії та інших видів деградації ґрунтів, серед яких в умовах регіону, де розміщенні ділянки земель, що надаються в оренду, найбільше занепокоєння викликає прогресуюча втрата гумусу в ґрунтах та ерозія їх. Споживальний підхід до вирощування сільськогосподарських культур, а не обробітку ґрунту, відсутність сівозмін, розорювання пасовищ як в результаті нового межування території, так і з боку дотримання біологічних вимог сільськогосподарських культур до попередників, спричинили різке зростання деградаційних процесів та подальше зниження родючості ґрунтів і продуктивності земель в цілому.
Державні акти на право користування землею фермерських господарств і договори оренди передбачають правові та соціально–економічні аспекти земельних відносин і майже не регулюють використання земель, що нерідко, особливо при короткостроковому терміні оренди, породжує насильницьке використання земель, в тому числі і деградованих, а також вирощування кон’юнктурних сільськогосподарських культур майже монокультурою.
Землекористувачі не несуть ніякої відповідальності за шкоду, яку вони заподіюють ґрунтам. В таких умовах проводять заходи лише такі, які підвищують урожай культур тільки в рік їх застосування. Тому на державному рівні ставиться потреба переоцінки відносин між суб’єктами господарювання на землі і природним середовищем.
Закон України "Про оренду землі" (стаття 19, частина 2 передбачає, що "при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди ділянок визначається з урахуванням періоду ротації сівозміни згідно з проектом землеустрою". Така потреба спрямовується на утворення стійких володінь і землекористувань та організацію в них раціонального використання і охорону земель. Базисом для цього повинні стати науково–обгрунтовані сівозміни з гнучким чергуванням сільськогосподарських культур, яке забезпечувало б власнику землі і орендарю можливість динамічного господарювання й використання землі в ринкових умовах та суворого дотримання екологічних умов.
В зв’язку з цим виникла нагальна необхідність в розробці і освоєнні проектів землеустрою, які б забезпечили сільськогосподарські формування ринкового типу на засадах приватної власності на землю та оренди, науково-обґрунтованими підходами при веденні сільськогосподарського виробництва в умовах, що склалися, з урахуванням конкретних ґрунтово-кліматичних особливостей території, рельєфу, придатності ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур та екологічної напруги в агроландшафтах.
Законодавчо цього вимагають Земельний Кодекс України, Закон України "Про охорону земель", Закон України "Про землеустрій" та інші нормативні документи, що визначають правові, економічні та соціальні засади дбайливого відношення до землі, з метою забезпечення раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.
В районі необхідно найближчим часом розробити 65 проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь на площі 39,026 тис. га.
В області розробленням проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель може здійснювати державне підприємство Миколаївським інститутом землеустрою"Миколаївський науково–дослідний та проектний інститут землеустрою", "Обласний земельно-кадастровий центр".
Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, визначають:
а) розміщення виробничих будівель і споруд;
б) формування інженерної інфраструктури;
в) проведення еколого-економічного зонування сільськогосподарських угідь;
г) типи і види сівозмін з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва;
ґ) складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозміні;
д) проектування полів сівозміни;
е) розробку плану переходу до прийнятної сівозміни;
є) розробку природоохоронних заходів;
ж) перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни;
Проекти землеустрою розробляються на основі завдань, сформованих замовником, погоджуються із сільськими, селищними радами або районними держадміністраціями за місцем розташування землекористування, розглядаються і затверджуються власники землі або землекористувачі.
Авторський нагляд за виконанням проектів землеустрою здійснюють розробники. Він передбачає перевірку повноти та якості виконання заходів і окремих рішень передбаченими цими проектами.
Затверджені проекти захистять як орендаря, так і орендодавця земельних ділянок від неефективного використання земельних ділянок, будуть гарантом пролонгації діючих договорів оренди земельних ділянок та договорів, в яких закінчується термін оренди.
Слід наголосити на відповідальності власників землі та землекористувачів, яка наступає у випадку ігнорування вимог законодавства.
Відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою тягне за собою накладання штрафу на громадян від 5 (85 грн.) до 20 (340 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 15 (255 грн.) до 30 (510 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених, у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого–економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 50 (850 грн.) до 100 (1700 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, і на посадових осіб – від 300 (5100 грн.) до 500 (8500 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 55 КУ "Про адміністративні правопорушення із змінами").
Таким чином, через запровадження сівозмін, держава, в особі органів місцевої влади, виконуватиме основні функції у забезпеченні охорони земель:
– регулюючу (полягає у встановленні правил раціонального використання земельних ресурсів);
– стимулюючу (запровадження економічних стимулів раціонального використання та охорони земель через прийнятих проектів рішень, які забезпечують максимальні врожаї та прибутки при мінімальних затратах);
– контролюючу (здійснення державного контролю за використанням і охороною земель).