Одним із актуальних питань у сфері земельних відносин є розмежування земель державної та комунальної власності. Адже саме комунальна власність на землю дасть можливість органам місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання використання зазначених земель, а отже — отримувати додаткові надходження до бюджету та використовувати їх для потреб громади. Після розмежування земель кошти, отримані від податку, оренди, продажу земель комунальної власності будуть у 100% обсязі зараховуватися до місцевих бюджетів і навпаки — Державний бюджет отримує всі кошти від розпорядження землями державної власності. Ініціатором у прийнятті рішень про розмежування земель на підвідомчій території повинні бути сільські, селищні та міські ради.
Розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також визначення та встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності (ст. 1 Закону України “Про розмежування земель державної та комунальної власності).
Одночасно розмежування земель державної та комунальної власності необхідно розглядати не як “розподіл”, а як здійснення організаційних та правових заходів щодо визначення і передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну.
Розмежування земель державної та комунальної власності складається з декількох етапів:
1. Прийняття відповідним органом рішення про розмежування.
2. Підготовчі роботи.
3. Розробка проекту землеустрою з розмежування земель державної та комунальної власності.
4. Затвердження зазначеного проекту.
5. Видача державного акта на право комунальної власності на землю.
Відповідно до Закону “Про розмежування земель державної та комунальної власності” у державній власності залишаться землі під об’єктами оборони та космічної системи, природно-заповідного фонду та історико-культурних споруд, які мають загальнонаціональне значення, водоохоронні зони та прибережні смуги, землі під об’єктами державної влади всіх рівнів, землі лісового фонду, а також землі, надані підприємствам державної форми власності.
У комунальну власність територіальних громад передаються усі землі в межах населених пунктів (крім земель, які перебувають у приватній власності і земель державної власності), а також за межами населених пунктів, на яких розміщені об’єкти комунальної власності, і землі запасу, передані радам у встановленому порядку.