На сьогоднішній день справляння плати за землю в Україні законодавчо регулюється Земельним кодексом України, Податковим кодексом України (ПКУ), Законом України “Про оренду землі”.
Для фізичних осіб передбачено низку пільг щодо сплати земельного податку. Зокрема, згідно зі ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
– Інваліди першої і другої групи;
– Фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
– Пенсіонери (за віком);
– Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
– Фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Якщо право на пільгу у платника виникло протягом року, то він звільняється від сплати податку, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникло таке право. Таке право підтверджується відповідними документами (пред’являється пенсійне посвідчення тощо). У разі втрати права на пільгу протягом року податок слід сплатити, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому втрачено таке право.
Якщо платники податків, користуючись пільгами щодо земельного податку, здають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, то податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Пільги щодо орендної плати за землю державної та комунальної форми власності законодавством не передбачені.
Пільгове звільнення від сплати податку поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
1. Для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2 га;
2. Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше 0,25 га, в місті – не більше 0,10 га;
3. Для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;
4. Для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;
5. Для ведення садівництва – не більше 0,12 га.