У випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу, ст. 105 Земельного кодексу України передбачає, що власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням. Однак, це положення стосується саме випадків, коли корені або гілки дерева прониклі із сусідньої ділянки і створюють перешкоди для землекористувача в користуванні своєю земельною ділянкою. Наслідками можуть стати дії власників землі і землекористувачів по знищенню коренів дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, без узгодження або повідомлення власника чи користувача сусідньої земельної ділянки про такі наміри. Відрізати корені дерев і кущів можна лише на своїй земельній ділянці, без проникнення на земельну ділянку сусіда. Але зазначене право власника і землекористувача може бути обмежене у випадках, визначених законом. Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 р. передбачає обмеження права відрізати корені дерев і кущів у межах охоронних зон об’єктів природно-заповідного фонду, а на власників і землекористувачів ділянок, суміжних з земельними ділянками, на яких розташовані пам’ятки природи, може бути покладено обов’язок забезпечення охорони дерев і кущів, оголошених пам’ятками природи. Законодавство України у деяких випадках обмежує право одного з сусідів вимагати зрізання (викорчовування) дерев (кущів):
– якщо ці дерева (кущі) слугують межовими знаками, вони можуть бути знищені тільки після заміни їх на інші межові знаки;
– якщо ці дерева (кущі) занесені до Зеленої книги або підлягають особливій охороні з інших обставин відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”. Зрізання (викорчовування) дерев самостійно одним із сусідів не повинне заподіювати шкоди іншому сусідові.
Також ст. 109 цього кодексу зазначено спосіб використання дерев, які стоять на межі земельних ділянок:
1. Дерева, які стоять на межі суміжних земельних ділянок, а також плоди цих дерев належать власникам цих ділянок у рівних частинах.
2. Кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах.
3. Сусід, який вимагає ліквідації дерев, які стоять на спільній межі, повинен один нести витрати на ліквідацію дерев, якщо інший сусід відмовляється від своїх прав на дерева.
4. Вимога на ліквідацію дерев (кущів) виключається, якщо вони служать межовими знаками і залежно від обставин не можуть бути замінені іншими межовими знаками.
У випадку, коли ділянки не приватизовані, вони залишаються у власності територіальної громади, і повноваження щодо вирішення питань, які стосуються користування цими земельними ділянками, належать міській раді.
В. В. Кифоренко, начальник відділу Держкомзему у місті Очаків Миколаївської області, депутат Очаківської міської ради
(Газета "Очаків", 25.11.2011 р.)
