20 липня поточного року Верховна Рада України оприлюднила текст Законопроекту №9001-1 «Про ринок земель». Цим документом запропоновано дозволити з 1 січня 2012 року продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення. На місцеву владу покладено завдання роз’яснити цілі проведення земельної реформи, запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення. На його виконання 3 серпня у сесійній залі райдержадміністрації відбувся семінар-нарада за участю голови райдержадміністрації І. А. Бурдіна, заступника голови районної ради І.В. Білоконя, начальника відділу Держкомзему у Вознесенському районі В. Л. Моревої, директора Вознесенського коледжу Миколаївського державного аграрного університету Л.М. Цимбалюк, представників Держкомзему та управління комунальної власності м. Вознесенськ. Участь в роботі семінару-наради також взяли депутатський корпус району, сільські голови, землевпорядники сільських рад, керівники сільськогосподарських підприємств, фермери, одноосібники.
Про значення цього Законопроекту на початку семінару сказав у своєму виступі голова райдержадміністрації І.А. Бурдін: «С самого начала 90-х Украина занимается земельной реформой. Прошёл 21 год, а на сегодняшний день мы имеем ещё больше вопросов, касающихся рынка земель. В нашем районе мы в основном занимались выделением земельних участков, но в настоящее время стоит вопрос о том, чтобы земля работала на государство, наполняла бюджет, поднимала социальную сферу. Пока это ещё, к сожалению, эффективно не работает. Многие говорят, что с новым законопроектом “О рынке земли” Украина упадёт в пропасть. Я думаю, что это говорят люди, которые совсем не владеют соответствующей информацией. И поэтому мы понимаем, что должны провести большую разъяснительную работу, провести широкие обсуждения этого вопроса в каждом сельском совете, с сельхозпроизводителями. Каждый, кто сегодня состоит на службе у народа, просто обязан быть компетентным в земельных вопросах, в первую очередь это касается депутатов всех уровней. И сегодняшний семинар – начало большой работы».
Про що йшла мова на семінарі-нараді, читайте далі.
Доповідає ВЛ.Морева.
Напрями реформування земельних відносин на ринкових засадах.
Реформування земельних відносин і заснована на ньому перебудова усієї системи організації аграрного виробництва мають особливе значення як щодо створення умов для ефективного використання потужного ресурсу зростання національної економіки, так і щодо поліпшення умов життя і праці населення України.
За час проведення земельної реформи, яка триває в Україні з 1990 року, об’єктом реформування стали 418 сільськогосподарських підприємств, а 200536 чоловік набули права на земельну частку (пай). Взамін сертифікатів оформлено та видано 203010 державних актів на право власності на земельну ділянку.
В той же час, більшість поставлених завдань земельного реформування дотепер залишаються не досягнутими.
Для виконання поставлених завдань щодо входження України до найбільш розвинених країн світу необхідно визнати аграрний сектор економіки одним з найважливіших пріоритетів і провести системну реформу аграрних відносин у державі.
Реформування та сталий розвиток земельних відносин на сьогодні потребують прийняття важливих документів, які б визначили конкретні заходи з реалізації стратегічних цілей земельної реформи щодо розвитку земельних відносин, використання та охорони земель.
Прийняття Закону України «Про ринок земель» має стати головним кроком на шляху визначення організаційно- правового механізму запровадження ринкового обороту земель сільськогосподарського призначення, попередження обезземелення селян, підвищення ліквідності землі як економічного активу, визначення порядку проведення земельних торгів.
Шляхи і способи державного регулювання розвинених ринкових відносин:
1. Набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського товарного виробництва за цивільно-правовими угодами мають бути лише:
– громадяни України;
– фермерські господарства;
– держава в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.
2. Обмежується участь іноземного капіталу у придбанні земель сільськогосподарського призначення, що дозволить попередити втрату Україною національного суверенітету у вирішенні питань виробництва продовольства.
Зважаючи на те, що вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники будуть неспроможні у найближчі 5-7 років на рівних конкурувати із іноземним капіталом, законопроектом обмежується право купувати землі сільськогосподарського призначення для:
– корпоративних підприємств холдингових компаній;
– приватних підприємств, що діють на основі приватної власності іноземних громадян, осіб без громадянства чи іноземних суб’єктів господарювання;
– підприємств з іноземними інвестиціями;
– іноземних підприємств;
– спільних підприємств.
3. Для недопущення спекуляції земельними ділянками сільськогосподарського призначення запроваджуються диференційовані ставки державного мита за посвідченням угод, за якими відбудеться перехід прав на земельні ділянки:
– у разі відчуження у перший рік – 100 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
– у разі відчуження у другий рік – 90 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
– у разі відчуження у третій рік – 80 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
– у разі відчуження у четвертий рік – 70 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
– у разі відчуження у п’ятий рік – 60 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
4. Заборонено надмірну концентрацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність однієї особи, що дозволить попередити монополізацію земель як ресурсу людського та економічного розвитку у сільській місцевості. Максимальні площі земель у власності однієї особи дозволятимуть вести ефективне товарне виробництво і не призводитимуть до значного обмеження доступу інших учасників земельних відносин до землі як основного засобу виробництва.
Максимальні площі прийняті відповідно до рекомендації наукових установ Національної академії аграрних наук України щодо оптимальних розмірів господарств і становлять для:
Полісся -1500 гектарів;
Лісостеп – 1750 гектарів;
Степ, Степ посушливий, Сухий степ – 2100 гектарів;
Карпатська гірська область – 900 гектарів;
Кримська гірська область — 1100 гектарів.
5. Функції регулювання ринкового обороту земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів покладено на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Головними напрямами діяльності розпорядника земель державної власності є:
– управління, землями сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі та резерві (рілля) за межами населених пунктів;
– набуття у державну власність земельних ділянок, власники яких померли, за відсутністю спадкоємців (відумер- ла спадщина);
– управління невитребуваними земельними частками (паями);
– перерозподіл у процесі консолідації земель колишніх земель колективної власності (проектні польові шляхи, лісосмуги, господарські двори тощо).
Таким чином у активний господарський оборот будуть залучені сільськогосподарські землі, які у даний час не використовуються без достатніх правових підстав.
За умови ефективного управління ними до державного бюджету додатково буде залучена певна сума коштів.
6. Визначаються суб’єкти переважного права на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності у разі їх продажу, що дозволить створити потужний регуляторний інструмент для подолання парцеляції земель як найбільш негативного наслідку проведеної в Україні земельної реформи.
Надання державі в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів (за межами населених пунктів); органам місцевого самоврядування (в межах населених пунктів); орендарям та суміжним землевласникам права на переважне придбання земельних ділянок дозволить у стислі терміни розпочати формування інвестиційно-привабливих цілісних земельних масивів.
7. Консолідація земель дозволить:
– захистити конституційні права і законні інтереси власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
– подолати проблему роздрібненості сільськогосподарських землеволодінь;
– підвищити конкурентоспроможність сільського господарства;
– відновити інфраструктуру сільських територій;
– удосконалити методи управління, посилити координацію та взаємодію органів виконавчої влади у сфері консолідації сільськогосподарських земель;
– раціонально використовувати земельні наділи, надані селянам;
– покращити агротехнологічні умови для виробництва продовольства у сільських районах;
– відродити сільські території завдяки сталому економічному розвитку, створити умови для охорони і стійкого регулювання природокористування.
Консолідація земель дозволить збільшити ринкову вартість земель сільськогосподарського призначення з 5-7 тис. грн. до 15-20 тис. грн. за гектар.
Здійснення земельної реформи, запровадження різних форм власності на землю, формування ринку земельних ділянок потребують чіткого економічного механізму регулювання земельних відносин, важливим елементом якого є оцінка землі.
Результати нормативної грошової оцінки є базою для справляння земельного податку, фіксованого сільськогосподарського податку, орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначення мінімального розміру орендної плати за земельну частку (пай), державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із Законом.
За період після проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (з 1995 року і до сьогодні) відбулися значні зміни в аграрному секторі економіки нашої держави. Суттєво змінилася структура виробництва та форми господарювання на землі. Важливість використання нормативної грошової оцінки земель у регулюванні земельних відносин потребує підтримання її на сучасному рівні, приведення у відповідність до змін, що відбулися.
Для виправлення цієї ситуації Держземагентством України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», яким буде оновлено показники нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення 1995 року.
Після прийняття цієї постанови нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь збільшиться з 9,5 тис. грн. до 16,22 тис. грн. за гектар, тобто більше ніж у 1,7 рази.
Завдяки цьому напередодні зняття заборони на продаж сільськогосподарських земель буде істотно посилено соціальний захист селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) – збільшення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення дасть змогу громадянам-власникам земельних часток (паїв) отримати до 700 грн. орендної плати за 1 гектар (замість 300-350 грн.), що в свою чергу також сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Про становлення ринку земель сільськогосподарського призначення в нашій області розповіла директор Вознесенського аграрного коледжу Л.М. Цимбалюк. Витяги з її виступу читайте в наступних номерах.
Підсумки семінару підбив голова райдержадміністрації: «Мы постепенно идём в цивилизованный мир. И сейчас мы, может быть, на первой ступеньке, но важно то, что движемся. За бутылку водки землю уже не продашь. По словам премьер-министра Украины Николая Азарова, Украина планирует ввести рынок земли с 2012 года, а для этого должен быть принят соответствующий закон. И наша задача на сегодня задавать вопросы, вносить предложения. Мы должны со всех сторон дать оценку законопроекту, потому что одной из главной его целей является обеспечение притока средств в село, а также поддержка больших и малых сельскохозяйственных предприятий в получении дополнительных стимулов для развития. Не спешите продавать землю – сначала хорошо изучите документ о рынке земель».
Надалі роз’яснення Законопроекту про запровадження ринку земель в Україні мають провести представники органів місцевого самоврядування на території селищної та усіх сільських рад.
(Газета "Вісті Вознесенщини", 11.08.2011 р.)
