З 1 січня 2013 року набули чинності ряд законодавчих та нормативних актів, які суттєво змінюють процедуру набуття прав на землю, формування земельних ділянок та реєстрації прав на них. Так, у відповідності з новим законодавством, змінилися функції Держземагентства, органів державної виконавчої влади у цій сфері.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (діє з 01.01.2013 р.) визначено, що немає потреби в розробці проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності, проектів землеустрою щодо формування земель комунальної власності та проведення розмежування земель державної і комунальної власності. З моменту вступу в дію цього закону всі землі в Україні вважаються розмежовані, без додаткових витрат державного та місцевих бюджетів. При цьому державна реєстрація права власності держави, територіальних громад на земельні ділянки буде здійснена на його підставі, без прийняття відповідних рішень органами державної влади, органами місцевого самоврядування.
Закон чітко визначає землі та земельні ділянки, що перебувають у державній та комунальній власності. Землями комунальної власності визначено всі землі в межах сіл, селищ, міст, крім земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, а також земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є у державній власності. Всі інші землі (крім земель приватної власності) в силу закону залишатимуться у державній власності, що сприятиме ефективному управлінню територією, регулюванню податкової бази за рахунок плати за землю, уникненню конфліктних ситуацій та судових розглядів.
Законом надаються центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальним органам повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, виключаючи зазначені повноваження в місцевих обласних державних адміністрацій, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим. Указом Президента України № 770/2012 від 29 грудня 2012 року було внесено зміни до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, які набули чинності 10 січня 2013 року. Відтепер Держземагентство України, згідно покладених на нього завдань, передає, відповідно до закону, безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб. А наказом Мінагрополітики від 25.01.2013 року за №40 затверджені зміни до Положення про Головне управління Держземагентства в області, згідно з якими останнє передає, відповідно до закону, земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України “Про Державний земельний кадастр”, норми якого привнесли ряд історичних нововведень у земельні відносини.
Віднині реєстрація землі та прав власності на неї розділена між двома відомствами. Держземагентство України (його територіальні органи) реєструє земельні ділянки у кадастрі та надає витяги з земельного кадастру. Права ж власності на землю, у тому числі договори оренди, купівлі-продажу, міни, успадковування тощо, реєструють Укрдержреєстри, що знаходяться при управліннях юстиції. Між органами земельних ресурсів та відповідними структурами Міністерства юстиції налагоджено автоматичний обмін даними.
Завдяки автоматизованій Національній кадастровій системі (НКС) державна реєстрація земельних ділянок відбуватиметься в кілька разів швидше, що призведе до відсутності черг. Система повністю автоматизована, кожна дія реєструється і відстежується. В такий спосіб уникаємо накладок — відразу при реєстрації система перевіряє, чи правильно лягає ділянка на карту.
Забезпечувати постійну роботу єдиної бази земельних ділянок покликані кадастрові реєстратори. Вони приймають документи, видають витяги та довідки і роблять це в законодавчо встановлені терміни. Відомості про всі зареєстровані земельні ділянки на території України заносяться в єдину Національну кадастрову систему.
В Україні ніколи не було технічної можливості зібрати дані про абсолютно всі ділянки і, як елементи своєрідної мозаїки, скласти їх у єдину електронну картинку та покласти їх на карту. Досі усі архіви велися в паперовому вигляді. Нова система перетворює будь-які координати в національну систему УСК-2000. Загальнодоступною є інформація про межі і розміри ділянки, форму власності та цільове призначення. При цьому персональних даних власників або орендарів земельної ділянки у загальному доступі не внесено. Адже це суперечить закону про захист персональних даних.
На сьогодні кожен бажаючий може відвідати в межах України, в он-лайн режимі на офіційному веб-сайті Держземагентства, публічну кадастрову карту, яка є складовою НКС, та знайти свій наділ. Для цього треба ввести кадастровий номер у пошукову систему. Але не виключені випадки, коли власник не виявить своєї ділянки або знайде її не в тому місці, де вона знаходиться в натурі. Усі передові країни пройшли тернистим шляхом виправлення помилок. Доведеться здолати його і нам. Держземагентство закликає власників земельних ділянок, у разі виявлення якихось неточностей, похибок та помилок, звертатись до органів земельних ресурсів для швидкого їх усунення.
З 7.12.2012 р. діє Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення», розроблений з метою спрощення процедури оформлення земельних ділянок у власність, користування (в тому числі на умовах оренди), зміни цільового призначення земельних ділянок, удосконалення порядку розроблення, погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Введена норма, згідно з якою зміна цільового призначення земельних ділянок, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, буде здійснюватися за їх ініціативою, без прийняття рішень органами виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крім цього, з метою зняття соціальної напруженості в суспільстві, викликаної негативними наслідками від створення комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, законом ліквідовано зазначену комісію та скорочена кількість дозвільних органів, що беруть участь в узгодженні зазначеної документації.
Проекти відведення земельних ділянок тепер узгоджуються. У всіх випадках — органом земельних ресурсів; у випадку, коли на ділянці розташований об’єкт будівництва або планується розміщення такого об’єкта — органом містобудування та архітектури; при відведенні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення — природоохоронними органами; ділянки історико-культурного значення — органом охорони культурної спадщини; земель лісового фонду — органом лісового господарства; земель водного фонду — органом водного господарства. Органи виконавчої влади зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безкоштовно надати свої висновки про його погодження або відмову в такому погодженні.
Закріплення на законодавчому рівні складу та змісту проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок дозволить уникнути зловживань з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо необґрунтованих вимог в наданні додаткових матеріалів при узгодженні і затвердженні документації із землеустрою.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт», який діє з 4.12.2012 р., передбачено скасування ліцензування господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт і введення сертифікації виконавців, які виконують такі роботи. Закон дозволить обмежити державне регулювання господарської діяльності у сферах землеустрою та оцінки земель, стимулювати вільну конкуренцію на відповідних ринках, покращувати ефективність виробництва та сприятиме захисту прав споживачів послуг виконавців робіт із землеустрою та оцінки. Цим Законом запроваджується ведення Державного реєстру виконавців робіт із землеустрою та з експертної грошової оцінки земельних ділянок. Тому, перш ніж замовити виготовлення будь-яких землевпорядних робіт, необхідно поцікавитись наявністю сертифіката у фахівців- землевпорядників.
З 1 серпня 2010 року набули чинності норми Земельного кодексу, які передбачають, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільгоспвиробництва повинні використовуватися відповідно до розроблених і затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та упорядкування угідь, а також заходи щодо охорони земель. Проект землеустрою розробляється з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів. Зміни було внесено Законом України від 04.06.09 р. №1443-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів». До 1 січня 2015 року вимоги щодо проектів землеустрою поширюються тільки на тих власників і користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розміри сільгоспугідь яких перевищують 100 гектарів.
Варто мати на увазі, що проект землеустрою розробляється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, місцевого самоврядування або суду про проведення робіт із землеустрою та укладеного відповідно до нього договору між землевласником (землекористувачем) та розробником проекту землеустрою, істотними умовами якого є вартість і строки проведення робіт (не більш як три місяці). Розробником проекту землеустрою може бути юридична або фізична особа, яка має ліцензію на проведення відповідних робіт із землеустрою та сертифікат інженера-землевпорядника. А замовником проекту може бути сільська, селищна, міська або районна рада, міська держадміністрація, землевласник, землекористувач. Проект землеустрою погоджується з відповідною сільською, селищною, міською радою або районною держадміністрацією і підлягає державній експертизі землевпорядної документації в установленому законом порядку. Відсутність у сільгосппідприємства вищевказаного проекту з 1.01.2013 року передбачає адміністративну відповідальність.

Л. НОВАК-ПАВЛОВА.
Начальник відділу Держземагентства у Доманівському районі.

­(Газета “Трибуна хлібороба”, 21.03.2013 р.)