На початку серпня райдержадміністрацією було проведено семінар-нараду, на якій йшлося про земельну реформу та запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.
Зібрання відкрив і вів заступник голови райдержадміністрації, виконувач функцій і повноважень голови РДА Віктор Петрович Тодоров. Він надав слово першому проректору Миколаївського Державного аграрного університету Д.В.Бабенку. Той у своєму виступі підкреслив, що приїхав на зустріч з головами сільських рад, сільгоспвиробниками не вести агітацію за негайне впровадження земельних реформ і політизувати це архіважливе питання для суспільства. Мета інша – вислухати тих, хто працює на землі, їх пропозиції.
З роз’ясненням цілей проведення земельної реформи та запровадження ринку земель сільгосппризначення виступив доцент кафедри бухгалтерського обліку Миколаївського АДУ В. В. Кузьома.
Науковець оперував великим масивом аналітичних даних стосовно порушеної проблеми. Учасники наради-семінару отримали багато цікавої інформації. Він зазначив, що реформа торкнеться кожного селянина. Ось чому так важливо при остаточному доопрацюванні відповідних законів врахувати максимум їх пропозицій.
Можна погоджуватися, не погоджуватися з проведенням земельної реформи, але потреба у ній об’єктивно необхідна. Поки точаться дискусії щодо ринку землі, нею вже давно торгують нувориші всіх мастей.
Виступаючий навів слова відомого перуанського економіста Ернадо де Сото, який вважає, що причина бідності країн, які розвиваються, та посткомуністичних країн, до котрих належить і Україна, полягає в тому, що земля і нерухомість у трильйони доларів залишається мертвим капіталом.
Тож, які гроші «не працюють»? Загальна вартість сільгоспугідь в Україні становить 468,8 млрд. грн. або 58,7 млрд. «зелених». (Як на мене, то ціна їм незрівнянно більша. Авт.).
Вартість сільгоспугідь на Миколаївщині складає 19,2 млрд. грн. і коливається від 0,5 мільярда у Врадіївському районі до 1,5 млрд. грн. у Баштанському. У нашому районі вона становить понад 1 млрд. грн. Вартість розпайованих земель в області сягла 13,7 млрд. грн., по району – 0,5 млрд. грн.
Що стосується вартості орендованих земель (паїв), то вона в масштабах області складає 9,5 млрд. грн. (Снігурівщина – 0,6 млрд. грн.).
Актуальна нормативна грошова оцінка ріллі по області становить 10016 грн. за гектар (1,3 тис. дол. США).
У разі прийняття постанови Кабміну України «Про внесення змін до Методики нормативної правової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» вартість гектара ріллі в області може зрости до 17,5 тис. грн. У нашому районі вона підніметься до 19,9 тис. грн.
Середня вартість земельного паю на Миколаївщині становить зараз 8,2 тис. доларів. Прогнозована економічна оцінка вартості гектара ріллі після зняття мораторію, за оцінками експертів, буде лежати в Україні в межах 190- 690 доларів США. На Миколаївщині буде коливатися від 3,3 тис. грн. за 1 га до 4,9 тис. грн. Ще деякі дані. Майже 45% паїв в області, які здані в оренду, належать пенсіонерам. По Україні цей показник складає 52,6%.
Спостерігається стійка тенденція до збільшення терміну оренди землі. За останнє десятиліття кількість бажаючих орендувати паї більше 10 років зросла у 6,3 рази.
Д.В.Бабенко у своєму виступі зазначив: хочемо ми чи не хочемо, а земля таки стане товаром. Але потрібно знайти золоту середину, котра б влаштовувала усі зацікавлені сторони. Ринок землі уже функціонує, однак, його треба зробити цивілізованим.
Мета реформи – зробити наше життя кращим. Вона дасть нарешті громадянину право розпоряджатися землею, як своєю власністю. Розшириться база кредитування під землю. Оптимізуються землеволодіння. Хазяйнувати на 100 гектарах ефективно – дуже проблематично.
Вивчення університетом думки сельчан засвідчило: майже 9% власників паїв хоч сьогодні готові продати їх; 35,5% – бажають продовжувати здавати землю в оренду; 21,5% хочуть передати її у спадок; 11% бажають обробляти свої наділи самостійно. Категорично проти продажу землі виступає десь близько 31% опитуваних.
Щоб реформа «пішла», потрібно створити інноваційний кластер родючості земель, ґрунтові карти, запровадити паспорти якості землі. У цьому офіційному документі має міститися уся відповідна інформація. Необхідно суттєвим чином підвищити відповідальність сільгоспвиробників за охорону землі, раціональне використання годувальниці. Пропонується зобов’язати землевласників дбати про збереження і примноження захисних лісосмуг.
На думку Д.В.Бабенка, не треба лякатися розхожого словосполучення «вільний ринок землі». Такого не існує в жодній країні світу й, апріорі, існувати не може. Діють закони, які не дозволяють чинити дії із землею, котрі можуть зашкодити національним інтересам тої чи іншої країни.
Начальник відділу Держкомзему у Снігурівському районі І.О.Бульба дав роз’яснення по окремих питаннях, які особливо хвилюють сельчан. Зокрема, що стосується терміну дії Державних актів на землю. Чинність їх безстрокова. Вживаються заходи, щоб максимально спростити процедури при розв’язанні земельних питань. Він також повідомив, що вартість землі при їх продажу буде визначатися не за нормативно-грошовою оцінкою, а за експертною. І.О.Бульба не радив поспішати з продажею паїв при відміні мораторію.
Що дасть, зрештою, запровадження ринку землі пересічному селянинові? Чи не ошукають його знову? Торкнемося питань, котрі найчастіше сьогодні на слуху в аграріїв і на які дає відповідь проект Закону «Про ринок землі».
Чи може одна особа скупити всі землі на території району, області?
Ні. Максимальна площа земель у володінні одного власника у нашій зоні не може перевищувати 2100 га.
Які переваги мають молоді спеціалісти та особи, які господарюють на землі, при купівлі сільськогосподарських земель?
Вони можуть купувати земельні ділянки сільгосппризначення з розстроченням платежу на 5 років.
Чи можуть банки скупити значні площі земель?
Не зможуть. Земельні ділянки, на які звертається стягнення по неповерненому кредиту, підлягають продажу на прилюдних торгах і не переходять у власність банку.
Чи можуть скупити землю спекулянти для перепродажу?
Ні. Встановлюються високі ставки державного мита при перепродажу сільгоспземель, які унеможливлюють оборудки з землею.
Яким чином власник може розпорядитися своєю ділянкою?
Він зможе самостійно і господарювати на ній, здавати в оренду, продати, подарувати, передати у спадщину, надати в заставу банку, для отримання кредиту тощо. Але поспішати з продажем землі не варто, адже з розвитком землі її вартість, а також розмір орендної плати стрімко та постійно зростатимуть.
Якою повинна бути орендна плата за земельний пай?
Якщо зараз вона складає 300-350 грн. за гектар ріллі, то після запровадження ринку земель вона зросте відразу принаймні вдвічі продовжуватиме неухильно збільшуватися.
Чи зможуть іноземці купувати землі сільгосппризначення?
Ні в якому разі. Вони зможуть лише орендувати їх у громадян України. Юридичні особи також не матимуть права на придбання сільгоспземель, а тому ринок земель буде повністю закритий для капіталу іноземного походження.
Які правовстановлюючі документи повинен мати власник земельної ділянки, щоб вільно нею розпоряджатися?
Основним документом, що посвідчує право на землю, є Державний акт на право власності на земельну ділянку. Він дає право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм паєм.
Хто може купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільгоспвиробництва?
Громадяни України, фермерські господарства, держава та органи місцевого самоврядування.

А. Зима

(Газета "Вісті Снігурівщини", 11.08.2011 р.)