З настанням сезону випасу худоби та викосу сіна серед населення району подекуди виникають конфліктні ситуації, які полягають у боротьбі за ту чи іншу ділянку сінокосу або випасу.
Така ситуація обумовлена тим, що в абсолютній більшості випадків виявляється, що спір виникає за вільні від розподілу землі, які перебувають у державній власності і фактично не належать жодному із «конкурентів», а громадяни навіть не усвідомлюють, що фактично «воюють» не за своє, а за «чуже», тобто державне майно. Тому в таких ситуаціях між ними діє негласне правило: «хто перший».
Потрібно зазначити, що використання земельних ділянок у такий спосіб здійснюється ними з порушенням вимог земельного законодавства. Адже одними із головних умов використання земель в Україні, передбачених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами у сфері земельних відносин, є:
наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, які зареєстровані у встановленому порядку;
наявність встановлених зовнішніх меж земельної ділянки на місцевості;
щорічна сплата земельного податку або орендної плати за землю.
Окремо слід виділити питання використання сільськими громадами пасовищ для організованого випасу худоби. Адже переважна більшість таких угідь теж не оформлена у користування. Майже у кожному селі району організовано череди худоби, а у деяких селах їх налічується від 2-х і більше.
На законних підставах орендують землі для випасу худоби 12 спілок громадян- власників худоби: смт.Доманівка (1), с.Акмечетські Ставки (1), с.Новоселівка (1), с.Коштове (1), с.Зелений Яр (1), с.Зелений Гай (1), с.Вікторівка (1), с.Козубівка (1), с.Воля (1), с.Маринівка (1), с.Мостове (1), с.Щасливка (1).
Ці громади з упевненістю можуть відстоювати свої права щодо недопущення використання орендованих ними земель іншими особами, що не можна сказати про тих, хто ще не має правовстановлюючих документів на землі під випасами.
Питання щодо отримання громадянами пасовищ та сінокосів врегульовано статтею 34 Земельного кодексу України. Згідно з частиною першою цієї статті, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. У такому випадку кожен громадянин окремо, або створивши об’єднання громадян-власників худоби відповідно до Закону України “Про об’єднання громадян”, можуть отримати в оренду земельну ділянку для випасання худоби.
Орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади, відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, на підставі клопотання громадянина або об’єднання громадян, приймає рішення (розпорядження) про передачу в оренду земельної ділянки.
Передача вказаних земель в оренду здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо їх відведення. Замовником робіт з виготовлення проекту відведення земельної ділянки виступає, відповідно, громадянин або об’єднання громадян-власників худоби.
Громадянин, або уповноважена особа від об’єднання громадян укладає договір оренди на використання пасовищ із земель запасу чи резервного фонду, залежно від розташування цих земель, із органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади.
І. ЮРЧАК.
Заступник начальника відділу Держкомзему в Доманівському районі
(Газета “Трибуна хлібороба”, 14.06.2012 р.)
