Набуття права власності на земельну ділянку — отримання повноважень власника на земельну ділянку. Набуття права на земельну ділянку здійснюється на підставі укладених у відповідній формі та встановленому порядку угод, а також у результаті приватизації або виділення земельної частки на місцевості. Необхідною умовою допуску землекористувача до використання земельної ділянки є встановлення її меж у натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності, постійного користування чи оренди на дану земельну ділянку, а також державної реєстрації даного документа. Приступати до використання земельної ділянки без дотримання вищевказаних вимог забороняється. (ст. 125 Земельного кодексу України). Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами, форми яких затверджені Кабінетом Міністрів України. Відмовлення чи ухилення фактичного землекористувача від встановлення меж земельної ділянки натурі (на місцевості), яка ним використовується, одержання документа, що посвідчує право на неї, або від його державної реєстрації, є правопорушенням, передбаченим статтею 211 Земельного кодексу. Наявність такого правопорушення є підставою для притягнення винної особи до відповідного виду відповідальності відповідно до норм Кодексу про адміністративні правопорушення та інших актів законодавства України.
Набувати земельну ділянку у власність можуть фізичні та юридичні особи, підприємства та організації, а також органи державної влади та місцевого самоврядування.

(Газета "Контакт", 17.09.2010 р.)