Хоча приватна власність, утому числі й на землю, є непорушним правом, яке гарантується українським громадянам Конституцією, з цього правила також є винятки. Ці винятки суворо регламентуються законом « Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
Шляхів, якими власнику можуть запропонувати розлучитися із його землею, два. Перший – відчуження через викуп для суспільних потреб. І другий – відчуження з мотивів суспільної необхідності. Як діяти власнику ділянки в цих випадках, на що він має право – розповідає начальник відділу правового забезпечення Юридичного департаменту Держземагентства Андрій Харченко.
– Якщо місцевій владі знадобилася моя ділянка і вона хоче отримати її – яких дій мені, як власникові, очікувати?
– Ініціатива щодо викупу земельної ділянки для суспільних потреб може належати лише органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування, спеціальним адміністраціям щодо управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, особам, які отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами, і підприємствам, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, захисних гідротехнічних споруд і які погодили місце розташування таких об’єктів. Органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування – залежно від того, у межах населеного пункту чи поза ними розташована ділянка розглядають можливість викупу земельної ділянки для суспільних потреб. Рішення щодо цього має бути прийнято протягом місяця з моменту надання клопотання. Якщо рішення позитивне, протягом 5 днів з моменту прийняття рішення, людину мають офіційно повідомити про потребу викупу її земельної ділянки. На роздуми, переговори про розмір і форму відшкодування, дається місяць. Про своє рішення (згоден на викуп, чи не згоден) власник ділянки має повідомити письмово, органи місцевого самоврядування чи виконавчої влади мають запропонувати йому адекватну компенсацію за землю та споруди, які розміщені на ній, а також отримати від власника нотаріальну згоду.
– Тобто якщо вашу ділянку планують використати для будівництва об’єкту, який має задовольнити суспільні потреби, то відібрати її задарма, або ж за символічні копійки, не можуть…
– Звичайно. Відчужити у вас її можуть лише через викуп. Тобто запропонувати адекватну заміну цій власності.
– В якій формі може бути запропонована ця «адекватна компенсація»?
– Це може бути, наприклад, інша земельна ділянка. Якщо при обміні надана більша земельна ділянка (і власник на це погоджується) – тоді він має компенсувати різницю. Якщо, навпаки, ділянка дешевша, тоді різницю компенсує держава.
– Чи може власник вести переговори про компенсацію у грошовій формі?
– Так, може. З приводу суми, яка має бути йому виплачена, ситуація така: орган влади, який хоче викупити ділянку, наймає оцінювача. Він проводить оцінку вартості майна – до неї включається не тільки земля, а й майно, гараж, сарай, будинок, насадження, які там є, тощо. На основі цієї оцінки людині пропонується сума, яку їй готові заплатити. Якщо власник не погоджується, то має право самостійно зайняти оцінювача, який надасть свій висновок.
– Припустімо, сторони зійшлися в ціні. Яким документом вони фіксують домовленість про форми та розмір відшкодування?
– Вони укладають договір. Якщо йдеться про грошову компенсацію, тоді укладається договір купівлі- продажу, а якщо майно міняється на інше, рівноцінне, — то договір міни.
– Ну, а якщо власника не влаштовують умови компенсації, чи людина взагалі не хоче позбуватися ділянки, – що тоді?
– Тоді справа розглядається в адміністративному суді. Але слід знати: суд може винести рішення про примусове відчуження ділянки тільки з мотивів суспільної необхідності.
– Що це за мотиви?
– Вони чітко вказані в законі: розміщення на цій території об’єктів національної безпеки і оборони; доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій та об’єктів, необхідних для їх експлуатації; об’єктів, пов’язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об’єктів природно-заповідного фонду; кладовищ. Тобто, якщо є така суспільна необхідність, ділянка може бути вилучена на підставі судового рішення.
Але слід пам’ятати: навіть у випадку примусового відчуження держава все одно має дати власнику землі адекватну компенсацію рівноцінну ділянку з відповідними спорудами, або ж гроші. Згідно із законом, земля відчужується лише після попереднього і повного відшкодування вартості ділянки та об’єктів, розміщених на ній.
– Уявімо, судове рішення було на користь власника. Чи може місцева влада через, скажімо, пару місяців знову звернутися до суду?
– Ні. Якщо суд визнав мотиви примусового викупу безпідставними, це питання можна знову розглядати не раніше, ніж через 5 років.
– Уявімо інше: суд постановив вилучити ділянку, наприклад, для будівництва мосту чи дороги, але це будівництво так і не розпочалося. Землю можна повернути?
Законодавством передбачається, якщо було прийнято рішення про викуп або вилучення земельної ділянки і не було протягом року реалізоване, то воно втрачає свою силу.

(За матеріалами газети "Реклама на село")