Напередодні запровадження ринку землі уряд намагається знайти способи запобігти нераціональному використанню наділів і виснаженню чорноземів з боку новоявлених землевласників. Чиновники побоюються, що, отримавши можливість повноцінно розпоряджатися землею, бізнесмени доведуть значну частину наділів до деградації у прагненні до максимальних врожаїв. Зокрема серед найбільш реальних потенційних ризиків вони називають недотримання сівозмін і надмірне захоплення технічними культурами, в першу чергу соняшником, який, як відомо, виснажує землю.
Чиновники пропонують запровадити додатковий документ, який буде відображати стан земельної ділянки на момент оформлення оренди/права власності і в кінці її терміну/перепродажу ділянки. У так званому «сертифікаті якості» буде відображений агрохімічний склад землі, який повинен збігтися або змінитися в бік поліпшення на момент закінчення терміну землекористування. Цей документ буде обов’язковим доповненням до документа про право власності на землю та договору оренди. «Закон «Про ґрунти та їх родючість» надійшов до Верховної Ради – він рамковий і обов’язково повинен передувати прийняттю закону про ринок земель, який парламент поки відклав», – повідомив Сергій Булигін, академік-секретар відділення землеробства Національної академії аграрних наук. На думку експертів, налагодити такий контроль за землекористуванням не важко і навіть не вимагатиме додаткових витрат з боку держави, оскільки необхідний апарат і навіть технічне забезпечення вже існують.
Крім підсумкового контролю стану землі, передбачені й проміжні – наприклад, у випадку виявлення супутником різкого погіршення стану ділянки. «У цьому випадку на наступний же день повинен приїхати земельний інспектор і сказати: «Змито стільки-то гумусу, тонна гумусу коштує 200 доларів», або «Післязавтра компенсуєш – або забираємо землю», – говорить Сергій Булигін. Під загрозою обов’язкових вкладень у відновлення якості грунту орендарі будуть більш відповідально підходити до землекористування і сівозмін, розраховують чиновники. Нині ж проконтролювати умови використання землі практично неможливо, особливо у випадку короткострокової оренди. Іноді виснаження землі навіть передбачено спочатку, для того щоб вивести ділянку з сівозміни та недоторканного статусу «сільськогосподарської».
Зі свого боку представники бізнесу відзначають, що держава, позбавивши компанії можливості протягом 20 років легально придбати землю в свою власність, цією невизначеністю саме стимулювала таке негосподарське відношення до наділів. «Перебувала б земля у власності назавжди, а не на три роки, наприклад, – ставлення було б іншим», – зазначив представник однієї з агрокомпаній.
При цьому представники бізнесу декларують, що як мінімум останні кілька років, коли кожен рік може стати останнім роком дії мораторію, компанії відповідально ставляться до агровиробництва, оскільки розраховують отримати оброблювані землі у власність або довгострокову оренду. «Що стосується додаткового контролю стану землі – то це могло б мати позитивний ефект, але в українських реаліях велика ймовірність, що це буде просто черговий інструмент для вибивання грошей», – зазначає учасник ринку.

(За матеріалами газети "Реклама на село")