Відповідно до ст. 12 Закону України «Про плату за землю» встановлено низку пільг щодо плати за землю. Пільгове земельне оподаткування пов’язане із звільненням носія земельних прав від обов’язку сплачувати земельний податок. Аналіз Закону України «Про плату за землю» свідчить, що пільгове земельне оподаткування може носити як постійний, так і тимчасовий характер. У першому випадку встановлена законом пільга діє безстрокове, тобто постійно, у другому — на строк, визначений законом.
Закон, надаючи пільги певним власникам земельних ділянок і землекористувачам, розрізняє серед цих пільговиків громадян та юридичних осіб. До складу громадян, які звільняються від земельного податку, відносяться інваліди І і ІІ груп, громадяни, які виховують трьох і більше дітей, громадяни, члени сімей яких проходять строкову військову службу (на весь строк служби), пенсіонери, громадяни, які користуються пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», громадяни, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У цих випадках звільнення від земельного податку стосується лише земельних ділянок, площа яких не перевищує граничних норм, встановлених ЗК України.
При звільненні від земельного податку юридичних осіб законодавець за основу приймає різні критерії. Так, з урахуванням соціально-економічних чинників від земельного податку звільняються заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (органи державної влади та місцевого самоврядування, органи прокуратури та ін.), вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та ін., вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ; установи, організації та підприємства, що віднесені до відання Національної академії наук України та деякі інші.
Звільняються від земельного податку юридичні особи, які використовують земельні ділянки із земель, що особливо охороняються. Йдеться про заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятники природи, заповідні урочища та парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва.
Звільнення від земельного податку стосується певних земель, які названі в Законі «Про плату за землю». Йдеться, зокрема, про сільськогосподарські угіддя зон радіоактивного забруднення територій, визначених ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зон відчуження, безумовного обов’язкового відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю); хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства; землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння та деякі інші.
Тимчасове звільнення від земельного податку на строки, вказані у відповідних нормативних актах, встановлене законом як стимулюючий захід щодо державної підтримки підприємств певної галузі промисловості (літакобудівної, суднобудівної та ін.), для суб’єктів спеціальних економічних зон на перед функціонування таких зон (наприклад, спеціальні економічні зони: «Яворів», «Славутич», «Азов», «Донецьк», «Миколаїв» та ін.), для суб’єктів підприємницької діяльності, які реалізують у встановленому законом порядку інвестиційні проекти та ін.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати такі пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів.