Щорічно 17 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з опустеленням і посухою який був проголошений 1995 року Генеральною Асамблеєю ООН  у зв’язку з річницею від дня прийняття 1994 року Конвенції ООН по боротьбі з опустеленням. Метою запровадження такого дня являється консолідація зусиль держав, щодо боротьби з різними видами деградації земель під впливом природних та антропогенних чинників. Саме тому, сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу. Щороку день боротьби з опустеленням має певну основну тематику та направленість, зокрема у 2009 році цей день проходив під гаслом — «Збереження земель і води: збереження нашого спільного майбутнього», 2008 – «Боротьба з деградацією земель для забезпечення стійкого розвитку сільського господарства», 2007 рік  – «Опустелення та зміна клімату — єдина глобальна проблема», 2015 рік пройде під девізом – «Безкоштовної їжі не буває! Інвестуй у здорові грунти». Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухою покликаний звернути увагу людей на необхідність міжнародного співробітництва для ефективної боротьби з опустелюванням і засухою в природі.
Україна приєдналась до Конвенції ООН по боротьбі з опустеленням у 2002 році згідно із Законом України від 04 липня 2002 року № 61-ІV. Здається на перший погляд що нашій державі не загрожують проблеми опустелення в прямому розумінні, але це не так. В нашій з вами країні кліматичні й погодні умови останніх років, підтверджені спостереженнями, дослідженнями і висновками вчених, вказують на те, що Україна переходить у зону надвисоких температур і погодних катаклізмів, частково цьому сприяє процес глобального потепління. Території нашої держави у найближчі 30-40 років загрожує опустелювання великих територій з просуванням цієї небезпеки з південних до центральних областей. Скажімо необдумана господарська, а подекуди просто варварська діяльність людини з вирубування лісів заради вигоди, знищення і забудова природних заповідних територій, розорювання берегів рік та замулення малих річок посилюють цю зовсім не так уявну, а цілком реальну небезпеку. Основною проблемою яка пришвидшує опустелення та деградацію земель в південних регіонах України (в степовій зоні), зокрема і в Миколаївській області гостро стоїть проблема лісосмуг. В наших краях лісосмуги – один із найефективніших засобів боротьби з опустелюванням і посухою. Останнім часом безоглядно винищено сотні кілометрів лісосмуг, що призвело до масового опустошення сільськогосподарських угідь, різкого зниження рівня врожайності на полях. Опустелювання «по-українськи» – це недбале ставлення до нашого чорнозему, який просто видувається внаслідок вітрової ерозії, основною причиною якої знищення лісосмуг. чорнозему, який просто видувається внаслідок вітрової ерозії, основною причиною якої знищення лісосмуг. Крім лісових насаджень, для комплексної екологізації агроландшафтів велике значення мають трав’янисті ценози (сіножаті, луки, пасовища). Чергування розораних та нерозораних смуг або окремих ділянок дає змогу попередити ерозію ґрунту, покращити екологічний стан території. Причиною яка призводить до порушення екологічного балансу земельних угідь являється розорення пасовищ, що призводить до швидкої ерозії грунтів . Це пояснюється тим, що корені рослин міцно скріплюють ґрунтові частинки і як своєрідна “арматура” перешкоджають змиву, розмиву й розвіюванню ґрунту. Внаслідок нераціонального, порушення науково обґрунтованого використання земель вже через пару десятиліть Україна може стати напівпустелею з усіма економічними, екологічними та демографічними наслідками. Цю загрозу можна відвести, але для цього потрібно вжити надзвичайних заходів для порятунку держави та нації. Нашій державі робити це треба не в віддаленій перспективі, а сьогодні, завтра, післязавтра. Тому Відділ Держземагентства у Врадіївському районі Миколаївської області закликає громадськість задуматись над екологічними чинниками що призводять до опустелення, та приєднатись до відзначення Всесвітнього дня боротьби з опустелюванням та посухами.