Згідно із статтею 1 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» геодезичний пункт – пристрій і (або) споруда для позначення на місцевості точок земної поверхні з відомими координатами і висотами.
Державна геодезична мережа – мережа геодезичних пунктів, що забезпечує поширення координат на територію держави і є вихідною для створення інших геодезичних мереж.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» земельні ділянки, на яких розташовані геодезичні пункти, зі смугою землі завширшки один метр уздовж меж геодезичних пунктів є охоронними зонами цих пунктів.
Суб’єкти підприємницької діяльності, які виконують топографо-геодезичні роботи і використовують пункти Державної геодезичної мережі України, а також пункти зйомочних геодезичних мереж як вихідну геодезичну основу, мають право доступу до геодезичних пунктів на підставі договору, укладеного з власником земельної ділянки, або за погодженням із землекористувачем та власником будівлі, на якій вони розміщені, та подають в установленому порядку спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відомості про стан пунктів, що ними використовувалися.
Геодезичні пункти Державної геодезичної мережі України є державною власністю. Облік геодезичних пунктів здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Охорона геодезичних пунктів здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови КМУ від 8 листопада 2017 р. № 836 межі геодезичних пунктів облаштовуються шляхом окопування, огорожування чи побудови валу з каменів, а за їх відсутності – по основі стовпів зовнішнього геодезичного знаку (сигналу, піраміди або туру).
В охоронних зонах заборонено:
- виконувати різні господарські роботи (складувати матеріали, утримувати худобу, розводити багаття та інше) і завдавати будь-якої шкоди геодезичним пунктам;
- виконувати роботи, що можуть негативно вплинути на стан геодезичних пунктів.
Закріплення геодезичних пунктів на місцевості здійснюється спеціальними інженерними пристроями і спорудами. Знесення або перезакладка геодезичних пунктів здійснюється лише за погодженням із Держгеокадастром та його територіальними органами відповідно до їх компетенції.
Порушення законодавства про топографо-геодезичну і картографічну діяльність тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законом.
Відповідальність за правопорушення в сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності несуть особи, винні у:
- порушенні норм, правил, стандартів під час виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт;
- внесенні змін у нормативно-технічну документацію без погодження з органами, що її затвердили;
- порушенні порядку обліку, зберігання топографічних, картографічних, аерозйомочних матеріалів і гравіметричних даних;
- порушенні умов користування топографо-геодезичними матеріалами, в тому числі несанкціоноване копіювання топографічних, картографічних, аерозйомочних матеріалів і гравіметричних даних, та несанкціонована передача вихідних матеріалів і копій іншим особам;
- невиконанні розпоряджень органу, який здійснює державний геодезичний нагляд;
- порушенні вимог щодо охорони геодезичних пунктів.
У Миколаївській області під час обстеження геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області за допомогою закуплених у 2018 році двохчастотних GPS-приймачів було встановлено, що 22,4% пунктів ДГМ знищені, а 16,4% – були пошкоджені.
