12 вересня 2018 року відбулося засідання Одеського апеляційного господарського суду. Було розглянуто апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області по справі за позовом громадянина К.
В лютому 2018 року громадянин К. звернувся до Веселинівського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в особі державного інспектора з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення . Позивач К. вважав, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно. Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області позов громадянина К був задоволено повністю.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив с того, що державний інспектор Держгеокадастру не мав права розглядати справу про адміністративне правопорушення і накладати адміністративне стягнення, оскільки посада вказаного інспектора не відноситься до визначених ст. 244 КУпАП уповноважених осіб на розгляд справи про адміністративне правопорушення .
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області було подано апеляційну скаргу, в який зокрема наголошувалось на неправильному застосуванні Веселинівським районним судом Миколаївської області норм матеріального та процесуального права до встановлених судом обставин. В тому числі не врахування висновків ВС, що суперечить вимогам ч.5 ст.242 КАСУ.
Колегією суддів Одеського Апеляційного адміністративного суду встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру від 11.01.2018 «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності» , державному інспектору Держгеокадастру доручено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства шляхом перевірки використання земельних ділянок.
У відповідності до ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право :
– безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
– давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов’язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
– складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні порушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
– викликати громадян,у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов’язаних з порушенням земельного законодавства України.
Отже, враховуючи наведене, на час складання протоколу та винесення спірної постанови про накладання адміністративного стягнення, державний інспектор мав відповідні повноваження для розгляду справи про адміністративне правопорушення і накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин , колегія суддів Апеляційного суду зробила висновок,що спірна постанова про адміністративне стягнення є правомірною та такою, що прийнята у відповідності до діючого законодавства.
Апеляційний адміністративний суд постановив апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області задовольнити. Рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області скасувати. В задоволенні позовних вимог громадянину К. відмовити.
