Статтею 23 Закону України «Про землеустрій» (далі Закон) визначено, що нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою встановлюють порядок організації, норми і правила виконання робіт із землеустрою, їх склад і зміст, Крім того є обов’язковими до виконання всіма суб’єктами землеустрою.

Розробники документації із землеустрою, у відповідності до ст. 28 Закону, зобов’язані:

а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також норм і правил при здійсненні землеустрою;

б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;

в) виконувати всі умови договору;

г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору;

ґ) страхувати свою професійну відповідальність перед замовниками документації із землеустрою та третіми особами.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Стаття 29 Закону передбачає загальні вимоги до змісту документації із землеустрою, яка включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов’язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Звертаємо увагу, що документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов’язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:

• підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);

основні відомості про об’єкт (об’єкти) землеустрою;

• використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
• використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
• використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
• використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
• використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
• використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
• опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);
• опис та обґрунтування проектного рішення;
• інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
• інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
• інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
• виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
• умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
• інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
• інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об’єднання, вилучення земельних ділянок;
• заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених статтею 28 цього Закону.

До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.

У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об’єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України “Про Державний земельний кадастр”, креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).

Слід відзначити, що згідно ст. 32 Закону, сертифіковані інженери-землевпорядники, які відповідають за якість робіт із землеустрою, зобов’язані безоплатно передавати документацію із землеустрою та оцінки земель до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель в електронному вигляді у місячний строк після її затвердження. Порядок передачі такої документації визначається Положенням про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель.

Частиною 6 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки:

• розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
• подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;
• невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
• знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області звертає увагу сертифікованих інженерів-землевпорядників на неухильне дотримання вимог Законів України «Про землеустрій», «Про державний земельний кадастр» та інших нормативно-правових актів при виконанні робіт із землеустрою.