Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац  10 частини першої статті 1 Закону України “Про запобігання корупції”).

Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (абзац 8 частини першої статті 1 Закону України “Про запобігання корупції”)

Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (абзац 11 частини першої статті 1 Закону України “Про запобігання корупції”).

Зобов’язання щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів:

• вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, а у разі виникнення – вжити заходів щодо врегулювання;
• повідомляти не пізніше наступного робочого дня про наявність конфлікту інтересів безпосереднього керівника;
• не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Алгоритм дій керівника у зв’язку із встановленням наявності конфлікту інтересів

• Отримання повідомлення про конфлікт інтересів;
• прийняття рішення протягом двох робочих днів щодо врегулювання конфлікту інтересів повідомлення про це відповідну особу.

Способи врегулювання конфлікту інтересів:

• усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
• застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
• обмеження доступу особи до певної інформації;
• перегляду обсягу службових повноважень особи;
• переведення особи на іншу посаду;
• звільнення особи;
• самостійне вжиття заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади (позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування).