З метою ведення раціонального та ефективного використання земель, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі Кабінетом Міністрів України 11 лютого 2010 року було прийнято Постанову №164 «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах». Даною Постановою встановлено структуру посівних площ (у відсотках): для південностепового регіону: зернові та зернобобові культури — 40-82; технічні культури—ріпак 5-10, соняшник 12-15, картопля і овоче-баштанні культури 1-2, кормові культури 10-60, чорний пар 18-20 відсотків.
Цією ж Постановою встановлено також нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі, які становлять:
для озимого жита і ячменю, ячменю ярого, вівса, гречки — не менше, ніж через один рік;
для пшениці, озимої, картоплі, проса — не менше, ніж через два роки;
для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі — протягом двох-трьох років поспіль;
—для багаторічних бобових трав, зернобобових культур (крім люпину), буряків цукрових і кормових, ріпаку озимого і ярого — не менше, ніж через три роки;
для льону — не менше, ніж через п’ять років;
—для соняшника—не менше, ніж через сім років.
Зазначена Постанова набрала чинності з 1 серпня 2010 року, і тому всім власникам землі та сільгосптоваровиробникам необхідно враховувати ці положення в роботі і планувати посів озимих культур у 2011 році та в подальших роках із врахуванням вимог даного нормативного документа.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів» (№1443-IV від 04.06.2009) внесені зміни до Земельного кодексу України. Вказаним Законом доповнено статтю 22 новою частиною такого змісту: «4. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель». Робочі землевпорядні проекти, пов’язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів. На період до 1 січня 2015 року ці вимоги поширюються лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш, як 100 гектарів. Даний Закон набрав чинності з 4 березня 2010 року.
Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, визначають: розміщення виробничих будівель і споруд, формування інженерної інфраструктури, типи і види сівозмін з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва, складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозміні, проектування полів сівозмін, розробку плану переходу до прийнятної сівозміни, розробку природоохоронних заходів, перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозмін тощо. Для виготовлення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, необхідно звернутися до землевпорядної організації.
Стаття 55 «Порушення правил землеустрою» Кодексу України про адміністративні правопорушення за використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, передбачених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, передбачає накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Газета "Вперед", 02.04.2011 р.)