За час здійснення земельної реформи відбувся перерозподіл і подрібнення земель. Зруйновано систему їх використання, яка передбачала сівозміни, збереження гумусу і поживних елементів, тобто ґрунтозахисне землеробство. Як наслідок, втрачається родючість землі. Небезпечних масштабів набула деградація ґрунтів.
Сільськогосподарськими підприємствами недостатньо впроваджуються сівозміни, мінімальна обробка ґрунту, допускається посів просапних культур уздовж схилів, що призводить до руйнування та змиву родючого шару ґрунту.
З метою збереження й охорони земель Верховною Радою України прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів” від 4 червня 2009 року, який набрав чинності 31 липня 2010-ого. У ньому зазначено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва повинні використовуватися відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою. Такі проекти покликані забезпечити еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.
Зокрема, з 1 січня 2013 року використання таких земельних ділянок без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою тягне за собою накладання штрафу: на громадян — від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою тягне за собою накладання штрафу: на громадян — від п’яти до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 15 до 30.
На період до 1 січня 2015 року вимоги щодо використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з проектами землеустрою поширюються лише на тих землевласників та землекористувачів, які використовують земельні ділянки площею більше, як 100 гектарів.
У нашому районі налічується 88 таких землевласників та землекористувачів, які обробляють 52,379 тис. га.
У проектах землеустрою передбачено визначення типів і видів сівозміни з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва; складання схем чергування сільськогосподарських культур; проектування полів; розробку плану переходу до прийнятної сівозміни; перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів.
Кабінет Міністрів України затвердив Порядок розроблення проектів землеустрою. Відповідна постанова №1134 датована 2 листопада 2011 року.
Проект землеустрою розробляється на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування або суду про проведення робіт із землеустрою та укладеного відповідно до нього договору між землевласником (землекористувачем) і розробником проекту землеустрою, що має дозвіл (ліцензію) на проведення таких робіт та відповідний склад фахівців.

М. Попова, начальник відділу Держкомзему в Новоодеському районі

(Газета "Промінь", 21.04.2012 р.)