Метою прийняття Закону України Про ринок земель” є правове врегулювання питань, пов’язаних з організацією і функціонуванням ринку земель в Україні шляхом визначення у законопроекті правових та економічних засад ринкового обігу земельних ділянок, встановлення порядку продажу земельних ділянок та прав на їх оренду на земельних аукціонах, встановлення економіко-екологічних та правових обмежень щодо обігу земель сільськогосподарського призначення з метою запобігання спекулятивним операціям та монополізації ринку земель сільськогосподарського призначення, оптимізації сільськогосподарського землекористування при обігу земельних ділянок, визначення ефективного власника землі.
Цим Проектом передбачається:
1. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або права оренди на них здійснюють органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, відповідно до їх повноважень, визначених Земельним кодексом України, або державний земельний банк.
2. Передача в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на неконкурентних засадах у випадках, установлених частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.
3. Продаж земельних ділянок державної власності (права на їх оренду) разом з розташованими на них об’єктами; які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації з врахуванням вимог законодавства про приватизацію. Рішення державного органу приватизації про продаж об’єкта приватизації, про внесення земельної ділянки державної власності до статутного капіталу господарського товариства є підставою для розроблення документації із землеустрою.
4. Продаж та передача у користування земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за ініціативою їх власників. У разі продажу частки у спільній власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення переважне право купівлі такої частки мають інші співвласники. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Обмеження щодо набуття у власність земель сільськогосподарського призначення.
5. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди), не наданих у користування, на яких відсутні господарські будівлі і споруди та інші об’єкти нерухомого майна, здійснюється на конкурентних засадах (аукціонах), крім випадків, визначених Земельним кодексом України.
6. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, на яких розташовані господарські будівлі і двори, що перебивають у власності фізичних чи юридичних осіб, здійснюється цим особам за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджених у встановленому законом порядку з дотриманням вимог частини другої цієї статті. Розмір земельної ділянки встановлюється з урахуванням державних будівельних норм, стандартів і правил, щодо їх розмірів, які забезпечать умови обслуговування та експлуатації зазначених будівель і споруд, розташованих на ній.
7. Договором купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності може бути передбачено продаж земельних ділянок з розстроченням платежу.
8. Право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок для ведення садівництва) із земель державної або комунальної власності з розстроченням платежу мають громадяни України, які відповідають умовам:
а) до 1 січня 2002 року отримали ці земельні ділянки в постійне користування або оренду для ведення фермерського господарства;
б) протягом останніх п’яти років ведуть фермерське господарство або особисте селянське господарство і набувають у власність ці земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності з метою створення фермерського господарства чи ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
в) є молодими спеціалістами, які мають сільськогосподарську освіту і купують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, створення особистих селянських і фермерських господарств.
9. Строк розстрочення платежу у разі продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності не може перевищувати двадцяти років.
10. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу у договорі купівлі-продажу обов’язково зазначається, що відповідне право переходить до
набувача після сплати першого платежу.

(Продовження у наступному номері)

Відділ Держкомзему в Очаківському районі.

(Газета "Чорноморська зірка", 08.06.2012 р.)