Відповідно до пункту "а" частини першої статті 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, а також інших цивільно-правових угод.
Часиною третьою статті 33 Земельного кодексу України встановлено, що використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" встановлено, що особисте селянське господарство – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і проживають спільно, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції. Реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського туризму.
Враховуючи наведене вище, юридичним особам законодавство не забороняє набувати у власність земельні ділянки за видом використання для ведення особистого селянського господарства. Проте юридичні особи не можуть вести особисте селянське господарство, а тому повинні в подальшому надавати в оренду належні їм земельні ділянки особам, які мають право займатися веденням особистого селянського господарства (фізичним особам) або змінити цільове призначення земельної ділянки чи вид її використання.