В соціально-економічному житті України сільські території займають особливе місце. Проблема розвитку сільських територій дуже тісно взаємопов’язана з проблематикою формування та функціонування земельного ринку.
Розвиток сільськогосподарського виробництва гальмується насамперед недосконалим земельним законодавством. Саме тому головне завдання земельної реформи полягає в тому, щоб не обезземелити селянина і дати поштовх для розвитку сільських територій.
Необхідно створити умови для залучення до аграрного сектору інвестицій і кредитних ресурсів, започаткувати спільні інвестиційні проекти.
Зацікавленими особами у запровадженні прозорого ринку землі мають бути власники земельних ділянок в Україні, фермерські господарства та інвестори, які прагнуть вкладати свої кошти в аграрну сферу. Проте брак достатньої інформації щодо ринку землі, незнання своїх прав і можливостей щодо розпорядження земельними ділянками сприяли тому, що велика частина сільських жителів не сприймає ринку землі.
Публічно проти скасування мораторію виступають переважно фермери, а також керівники малих і середніх сільськогосподарських підприємств.
Запровадження ринку земель вимагатиме, щоб безпосередньо сільській раді сплачувався один відсоток орендної плати, яка згодом в умовах ринку земель зросте приблизно удвічі. Це – вагомий внесок у розвиток інфраструктури кожного села.
Надходження орендної плати за землю дасть можливість поповнити сільські бюджети. Це відкриє шлях до соціального і економічного розвитку для створення робочих місць у комунальних та інших підприємствах на селі. Для цього і потрібен ринок землі, щоб територіальна громада справді могла розпоряджатися землею – своїм найбільшим ресурсом.