Важливим є попередження корупції, а не тільки покарання за неї. 26 квітня 2015 року вступив в дію Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII, яким передбачається, у т. ч. введення комплексної системи заходів на підприємстві з метою застосування превентивних антикорупційних механізмів. Так, відповідно до ст. 62 цього Закону України «Про запобігання корупції» запроваджено антикорупційну програму юридичної особи — комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції в діяльності юридичної особи.
Розробка та впровадження антикорупційної програми і призначення уповноваженого з її реалізації — обов’язок для керівників наступних суб’єктів: (в обов’язковому порядку антикорупційна програма повинна бути)
1) державних та комунальних підприємств, а також господарських товариств з державною або комунальною часткою понад 50%, у яких: – середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 50 осіб; – обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує 70 млн. грн.;
2) юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі (у т. ч. попередньої кваліфікації), якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. грн., а робіт – 5 млн. грн.
Водночас звертаємо увагу суб’єктів сфери державних закупівель, що ураховуючи статті 2, 4 та 11 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 15.09.2014 року №1106 “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель”, очікуваною вартістю закупівель є сума, яку замовник планує сплатити за товари, роботи чи послуги, яка зазначається у річному плані закупівель на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель», замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов’язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації), у разі якщо, зокрема, відомості про юридичну особу, яка є учасником або учасником попередньої кваліфікації, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, або зазначена юридична особа не має антикорупційної програми чи уповноваженого з антикорупційної програми юридичної особи у випадку, коли вони є обов’язковими відповідно до закону.
У той час, форма документального підтвердження відповідності учасників вказаним вимогам не визначена Законом.
З огляду на це, на підтвердження відсутності підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення пропозиції конкурсних торгів такого учасника, замовник у документації конкурсних торгів зазначає спосіб документального підтвердження згідно із законодавством про відсутність відомостей про юридичну особу, яка є учасником у Єдиному державного реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, а також про наявність антикорупційної програми чи уповноваженого з антикорупційної програми.
Як роз’яснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у своєму листі від 30.04.2015 року №3302-05/14183-0, вказана норма ч. 1 ст. 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель поширюється на процедури закупівлі, розпочаті з 26.04.2015 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Згідно вимог частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції», до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Статтею 59 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.
Згідно з частиною третьою статті 62 Закону України «Про запобігання корупції», антикорупційна програма затверджується після її обговорення з працівниками юридичної особи на основі розробленої типової антикорупційної програми Національним агентством відповідно до пункту 12 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому антикорупційна програма для суб’єктів, зазначених в пунктах 1 і 2 частини другої статті 62 Закону України «Про запобігання корупції», Національним агентством не погоджується. До того ж в цих юридичних особах для реалізації антикорупційної програми призначається особа, відповідальна за реалізацію антикорупційної програми (далі – Уповноважений), правовий статус якої визначається Законом України «Про запобігання корупції».
Слід зауважити, що на сьогодні типова антикорупційна програма Національним агентством не затверджена і не оприлюднена, а вимоги щодо її наявності вже діють, тому сьогодні підприємства самотужки її розробляють та затверджують або користуються правовою допомогою. Згодом вже наявну на підприємстві Антикорупційну програму необхідно буде привести у відповідність до типової, затвердженої Національним агентством.
Згідно вимог ч. 2. ст. 19 Закону України «Про запобігання корупції», антикорупційні програми повинні передбачати:
– визначення засад загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у відповідній сфері, заходи з їх реалізації, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми;
оцінку корупційних ризиків у діяльності органу, установи, організації, причини, що їх породжують та умови, що їм сприяють;
– заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, осіб, відповідальних за їх виконання, строки та необхідні ресурси;
– навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування;
– процедури щодо моніторингу, оцінки виконання та періодичного перегляду програм;
– інші спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням заходи.
Разом з тим, в ст. 63 Закону України «Про запобігання корупції» міститься перелік основних положень антикорупційної програми підприємства. Так, вона може містити:
1) сферу застосування та коло осіб, на які поширюються її положення;
2) вичерпний перелік та опис антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядок їх виконання (застосування), зокрема порядок проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи;
3) норми професійної етики працівників юридичної особи;
4) права і обов’язки працівників та засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із запобіганням і протидією корупції у діяльності юридичної особи;
5) права і обов’язки Уповноваженого як посадової особи, відповідальної за запобігання корупції, та підпорядкованих йому працівників (у разі їх наявності);
6) порядок регулярного звітування Уповноваженого перед засновниками (учасниками) юридичної особи;
7) порядок здійснення належного нагляду, контролю та моніторингу за дотриманням антикорупційної програми у діяльності юридичної особи, а також оцінки результатів здійснення передбачених нею заходів;
8) умови конфіденційності інформування Уповноваженого працівниками про факти підбурення їх до вчинення корупційного правопорушення або про вчинені іншими працівниками чи особами корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
9) процедури захисту працівників, які повідомили інформацію про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;
10) процедуру інформування Уповноваженого працівниками про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, а також порядок врегулювання виявленого конфлікту інтересів;
11) порядок проведення індивідуального консультування Уповноваженим працівників юридичної особи з питань застосування антикорупційних стандартів та процедур;
12) порядок проведення періодичного підвищення кваліфікації працівників у сфері запобігання і протидії корупції;
13) застосування заходів дисциплінарної відповідальності до працівників, які порушують положення антикорупційної програми;
14) порядок вжиття заходів реагування щодо виявлених фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, зокрема, інформування уповноважених державних органів, проведення внутрішніх розслідувань;
15) порядок внесення змін до антикорупційної програми.
Можливі наслідки відсутності Антикорупційної програми на підприємстві: керівник підприємства/установи несе персональну відповідальність за корупційні дії будь-кого із працівників; неможливість участі у процедурах закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» за умов, визначених Законом; підприємство є відповідальним за корупційні дії контрагента, якщо останній діє в інтересах підприємства; кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації, тощо.
Висновки:
1. Обов’язковим є розробка Антикорупційної програми та введення її на підприємствах, що відповідають вищезазначеним критеріям.
2. Обов’язковим є підготовка зазначеними вище суб’єктами проектів трудових та господарських договорів, правил внутрішнього розпорядку юридичної особи із врахуванням вимог антикорупційного законодавства.