Законом України «Про запобігання корупції» передбачено новий порядок декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, свого майнового стану, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру
На відміну від Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» 2011 року, питанню фінансового контролю у Законі України «Про запобігання корупції» 2014 року приділено цілий розділ.
Як і раніше, суб’єктами декларування залишаються особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також інші посадові особи юридичних осіб публічного права.
Новацією є те, що декларація подається шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного агентства (далі – Національне агентство).
Залишилась незмінною норма щодо подання ще двох декларацій:
особами, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, – за період, не охоплений раніше поданими деклараціями;
наступного року після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
У випадку виявлення суб’єктом декларування помилок у поданій ним декларації за його письмовим зверненням Національне агентство надає можливість їх виправити протягом десяти календарних днів.
У новому Законі 2014 року значно розширено перелік відомостей, які зазначатимуться у декларації.
Так, щодо об’єктів нерухомості, які належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, то крім тих відомостей, які вимагав Закон 2011 року, необхідно буде зазначати:
дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності , вказуються відомості про усіх співвласників того майна або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
У новій декларації зазначатиметься цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 50 мінімальних заробітних плат, установлених на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуде таке право. У разі якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, вказуються відомості про усіх співвласників такого майна або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Також, у новій декларації наводитимуться відомості:
про юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;
нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті;
фінансові зобов’язання, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичені іншим особам кошти;
видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме майно або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання.
Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 20 мінімальних заробітних плат, установлених на 1 січня звітного року. Окрім цього, до таких відомостей включаються данні про вид правочину, його предмет та інформація щодо найменування контрагента.
Слід звернути увагу ще на одне нововведення.
У новій декларації зазначатимуться відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, само регульованих чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством, яке забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на своєму офіційному веб-сайті.
Зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації, є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.
Повноваження щодо контролю та перевірки декларацій належатиме Національному агентству, яке визначає порядки проведення передбачених Законом 2014 року видів контролю:
своєчасність подання;
правильність та повнота заповнення;
логічний та арифметичний контроль.
Також Законом України «Про запобігання корупції» передбачено повну перевірку декларацій, яка здійснюється протягом дев’яноста днів з дня подання декларації і полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення.
Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством. Обов’язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб’єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Новеллою у законодавстві є і запровадження моніторингу способу життя суб’єктів декларування.
Моніторинг способу життя суб’єктів декларування здійснюється вибірково Національним агентством з метою встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім’ї майну і одержаним ними доходам згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Такий моніторинг здійснюється на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із ЗМІ та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб’єктів декларування задекларованим ними майну і доходам.
У разі виявлення за результатами моніторингу ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, Національне агентство інформує про них спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.
Останньою новеллою щодо фінансового контролю посадовців є повідомлення суб’єктом декларування Національного агентства у разі суттєвої зміни його майнового стану, а саме: отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року. Такий суб’єкт декларування у десятиденних строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Відповідно до Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» до початку роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб’єкти декларування подають декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».