Стаття написана на основі виступу начальника відділу розгляду звернень платників Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України Тетяни Добродій на семінарі для нотаріусів, що пройшов у м. Києві 7 лютого 2011 року.
З прийняттям Податкового кодексу України зазнали зміни, хоч і не радикальної, правила оподаткування доходів громадян під час здійсненні операцій з продажу нерухомого та рухомого майна. Однак і в цій сфері правовідносин, як, втім, і в багатьох інших, Кодекс містить ряд норм, щодо яких навіть фахівці з Державної податкової адміністрації (ДПА) України на сьогодні не беруться однозначно стверджувати про правильність їх застосування юрисконсультом, нотаріусом або просто бабусею, а тільки рекомендують.
Будинок, квартира, земля…
Згідно з пунктом 172.1 статті 172 Податкового кодексу (ПК) України, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частин, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розміщені на цій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу (ЗК) України, залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не обкладається податком. Якщо умови, визначені вищевказаною нормою, не виконуються, то платник податку зобов’язаний сплатити до бюджету податок від отриманого доходу за ставкою 5% (пункт 172.2 статті 172 ПК України). Але що робити, якщо необхідно продати будинок із земельною ділянкою і при цьому, за документами, будинок знаходиться у власності платника податків п’ять років, а на землю правовстановлюючий документ було отримано менше трьох років тому? У такому випадку ДПА України рекомендує з метою визначення ставки оподаткування розглядати два об’єкти окремо. Іншими словами, якщо це перша за рік угода з відчуження нерухомого майна, то при продажу будинку податок не сплачується, а землі – оподатковуються за ставкою 5%. Також слід пам’ятати про статтю 121 ЗК України, на підставі якої оподаткуванню за ставкою 5% підлягає частина земельної ділянки, що перевищує встановлений законом розмір.
Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається, виходячи з ціни, визначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону. При цьому в пункті 172.11 статті 172 ПК України передбачено, що порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються) встановлюється Кабінетом Міністрів України, якого на сьогодні ще немає. Згідно з листом ДПА України від 14 січня 2011 № 237/1/17-0714, до визначення органу, уповноваженого здійснювати таку оцінку, при нарахуванні податку слід виходити з ціни, визначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче вартості такого майна, яка міститься у довідках, які видаються Бюро технічної інвентаризації, а центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів уповноважений здійснювати управління в сфері оцінки земель та земельних ділянок.

(За матеріалами газети "Реклама на село")